Ще раз переконуюсь в тому, що все гіршає. Ніби маємо християнську свободу, ніби повно духовної літератури, ніби є християнське телебачення, музика, мистецтво. А ми все-одно гіршаємо.
Спостеріг це на простій речі: по відгуках християн на фільм „Хроніки Нарнії”. Для тих, хто лише читає анекдоти в Інтернеті і дивиться „Х-фактор” спішу повідомити, що цей фільм — це екранізація творів відомого християнського діяча, апологета, літературознавця Клайва Льюіса. З під його пера також зійшли прекрасні книги „Просто християнство” та „Записки Баламута”.
Так от, про відгуки. Мені було дивно, але багато християн „не догнали” „Хроніки Нарнії”. Можливо, частково це можна списати на невіруючих режисерів та сценаристів, які не чітко промалювали у фільмі християнські образи. Але не стану це робити, бо сам дивився всі частини (а раніше перечитав все і маю з чим порівняти). Зрозуміти можна все. Християнство там таке ж явне, як і в книзі. Чого тільки варта фраза Лева Аслана: „Я зустрінуся з вами у вашому світі тільки вже під іншим Іменем”.
Але християни чомусь „не доганяють”. А скажи, що завтра в церкві безкоштовно будуть взуття роздавати, це всі „доженуть”. Або привези дядька, який кричатиме зі сцени: „Халілуя, я все руйную” чи „Вір і твій холодильник лусне від ковбаси” — черга буде багатотисячна.
З цього висновок: християнство отупіло. Подібно до всього нашого суспільства, воно стало продуктом теле-шоу, брехливих новин та недільної (чи суботньої) релігії. Запитайте молодь або старших у своїй церкві: яку книгу вони читали? Даю гарантію, що більшість не читає зовсім. А ті, хто щось ще читає, зазвичай кормлять себе дешевим примітивізмом від псевдо-християнських проповідників-психологів на теми сім’ї, статі, лідерства та емоційних проблем. Найбільш духовні скажуть: нам, окрім Біблії, нічого не потрібно. І я щиро засумніваюсь, що такі люди читають Книгу Книг щодня, з насолодою та розумінням.
На щастя, все-таки зустрічаю людей, які захоплюються працями Кальвіна, Лютера, Льюіса, які читають книги більш, ніж на 100 сторінок, і які „доганяють”, що Аслан — це не хто інший, як наш Господь Ісус, якому слава і на Небі, і на Землі, і в Нарнії, в нашому житті!
Слава Ісусу Христу! Повірте,-є ще люди, які читають Святе Письмо щодня з насолодою та розумінням, але роблять це в Дусі Святому. Крім цього завжди під руки попадаються хороші роботи таких відомих проповідників як Девіда Вілкерсона, Вільгельма Буша. Відверто мене зацікавила ваша стаття, тому цікаво б було завязати переписку. мій сайт http://zradnykyisusa.blogspot.com/
ВідповістиВидалити