«І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму… І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів! І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем! І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований! І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її» (2Сам.6:16,20-23)
Читав цю історію і подумав про сучасність. Сьогодні є два типи політиків, бізнесменів, громадських та релігійних діячів.
1. Типу «Саул» — «костюмовані», солідні, дорослі, традиційні, хочуть правильно виглядати перед людьми, без почуття гумору, люблять розкіш та славу, багато сумніваються, нікому не довіряють. Якщо християни, то дуже релігійні, формальні, традиційні, вірять, що Божий порядок — це дотримання форми і «картинки».
2. Типу «Давид» — «джинсові», несерйозні, молоді, неформальні, вважають, що внутрішнє важливіше за зовнішнє, з почуттям гумору, мало звертають увагу на імідж, енергійні, часом гарячковиті, люблять стосунки, прості, відкриті, прозорі. Якщо християни, то цінують більш стосунками з Богом та людьми, ніж формою чи способом поклоніння.
Мелхола, дочка Саула. Достойна дитина свого батька. З вікна побачила, що всі її уявлення про імідж царя зруйновані несолідною поведінкою чоловіка Давида, який скакав, танцював, йшов у нецарській одежі, «обнажався на очах невільниць». Як генетичне продовження роду Саула, вона виказала своє «фе» прямо в очі нового правителя. Результат — довічне безпліддя (видно руку Божу).
Пройшли тисячоліття, але ситуація з протистоянням «костюма» і «джинсів» продовжується. Воно є скрізь: в політиці, бізнесі, церкві. Два покоління, дві твердині, дві армії, які доводять свою правоту. Нажаль, в категорії «джинсових» не завжди зустрічаються «Давиди»: такі ж щирі, прості і вірні Богу. Часто «джинси», отримавши престоли, погони і франкліни, надягають костюми, і стають Саулами або безплідними Мелхолами. Тоді стає сумно.
Проте, як би не було, але чомусь «костюмовані Саули» вже дістали. Дістали своєю відсутністю гумору, кабмінівськими дрес-кодами, невмінням сприймати критику, псевдо-духовністю, однаковістю та всяким іншим. Хочеться, щоб «джинсові Давиди» ніколи не перетворювалися у «костюмованих Саулів».
Доречі, Ісус теж «Син Давида». Так що, наші перемагають :)
Немає коментарів:
Дописати коментар